Офіційний сайт Запорізької районноі державної адміністраціі

Розділи

Календар

« Березень 2024 »
Пн   4 11 18 25
Вт   5 12 19 26
Ср   6 13 20 27
Чт   7 14 21 28
Пт 1 8 15 22 29
Сб 2 9 16 23 30
Нд 3 10 17 24 31

Пошук

Матвіївська сільська територіальна громада

Орган місцевого самоврядування — Матвіївська сільська рада Запорізького району Запорізької області. Очолює її сільський голова – Гладишев Олексій Сергійович.

На території Матвіївської територіальної громади розташовані населені пункти:
с. Матвіївка (3675 осіб), с. Дружелюбівка (445 осіб), с. Новософіївка (450 осіб), с. Українка (320 осіб), с. Новоіванівське ( 78 осіб), сел-ще Гасанівка (198 осіб), смт Кам’яне (1348 осіб), с. Купріянівка (460 осіб), с. Мала Купріянівка (58 осіб), с. Троянди (124 осіб), с. Яковлеве (122 осіб), с. Бекарівка (154 осіб).

Територія Матвіївської територіальної громади займає площу 8056,904 га.
Територія громади відноситься до Запорізького агроґрунтового (природно-сільськогосподарського) району. Рельєф території населених пунктів Матвіївської територіальної громади в основному рівнинний. Ґрунтоутворюючі породи - чорнозем.
На території Матвіївської територіальної громади знаходиться ПрАТ Янцевський гранітний кар’єр (видобування граніту).
Гідрографічна сітка територіальної громади представлена річкою Мокра Московка та закритими водоймами (ставками).

Територія Матвіївської ТГ, згідно з адміністративно-територіальним устроєм України входить до складу Запорізького району Запорізької області.
Відстань від адміністративного центру громади:
• до районного центру складає 28 км;
• до залізничного вокзалу м. Запоріжжя –18 км;
• до обласного центру – 17 км;
• до аеропорту Запоріжжя – 13 км;
Повноваження виконавчим органам місцевої ради, що дозволяє вибудовувати ефективну систему місцевого самоврядування з високим кадровим потенціалом. Створення Матвіївської територіальної громади дало вагомий ресурс і повентно-спроможну базу та отримати новий поштовх для соціально-економічного розвитку території.
Вигідне географічне положення, значний людський потенціал (більше 7 тис. населення), наявна інфраструктура, значний фінансовий ресурс, який Матвіївська громада отримала після об’єднання, дають можливість для реалізації серйозних змін та зрушень до поліпшення ситуації у всіх галузях.

Історія села Матвіївка
Село розташоване за 15 км від Вільнянська , за 10 км від м. Запоріжжя. В межах села розташовані три зупинних пункти - платформа 9 км, роз’їзд 11 км та платформа 13 км залізниці. Село простягається вздовж вервечки ставків, вздовж яких село витягнуто на 8 км, вище за течією на відстані 0,5 км розташоване село Українка, нижче за течією на відстані 1 км розташоване місто Запоріжжя. У західній його частині село перетинає траса М18E105 Харків - Сімферополь, поруч з селом проходить автомобільна дорога Н15 Запоріжжя - Донецьк. Хутора Матвіївський, Веселий та Шовковий на початку 1918 року були засновані 32 родинами переселенців з с. Вознесенка (нині територія м. Запоріжжя) які лягли в основу села Матвіїївка. За переказами старожилів, переселення відбувалося і у 1927 р. - за ініціативою влади - під час будівництва ДніпроГЕС. Вони оселилися на землях, які раніше належали німецьким колоністам Класену та Нейфельду. Назву Матвіївка дали хутору в пам'ять про рідну вулицю в с. Вознесенка. У 1924 році було організовано комітети незаможних селян, який очолив Йосип Маковський, побудовано магазин. На хуторі Шовковому відкрили клуб та хату-читальню. Наприкінці 1925 р. було обрано Матвіївську сільраду, якій підпорядковувалися 10 хуторів з населенням 970 чоловік. Наразі площа села - 417 га, тут налічується 1 500 дворів. Кількість населення майже 4000 чоловік. День села відзначається 14 жовтня, у цей день 1943 року село Матвіївка було визволено Червоною армією в ході німецько-радянської війни. В селі розташовані дві братських могили вояків Червоної Армії. Село має добре сполучення - через нього проходять ряд автомобільних доріг та залізниця.
Історія села Дружелюбівка
Село Дружелюбівка знаходиться на відстані 1 км від сіл Новоіванівське і Новософіївка. Поруч із селом протікає струмок. Поруч проходять автомобільна дорога Н15 і залізниця, станція Янцеве за 2,5 км. Через село проходить окрема залізнична гілка до Янцевського гранітного кар'єру. Село Дружелюбівка виникло як невеликий хутір в 1922 році. В 1932-1933 селяни пережили сталінський геноцид. День села досі відзначається 14 жовтня; в жовтневі дні 1943 року с. Дружелюбівка було визволено Червоною Армією в ході німецько-радянської війни. З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.
Історія смт Кам'яне
Селище Кам’яне засноване в 1886 році, коли було розпочато видобування граніту в Янцівському родовищі для будівництва першого доку на Чорному морі в м. Севастополь. Перші гірничні роботи були організовані підрядчиками італійцями Тонета Сильвестром Антоновичем і Зепа. Працювали італійські і тверські каменотеси. Всі роботи від добування до транспортування велися вручну. В 1893 році на прохання підрядчиків було відкрито станцію Янцево. В 1926 році кар’єр був перееданий «Селікат – тресту», роботи в кар’єрі розширювалися і механізувалися. До 40-років кар’єр мав назву артіль «Рудкопал». В 1944 році кар’єр відновив свою роботу і до травня 1961 року називався Янцівський гранітно – тесний завод, а з 1961 року – Янцівський гранітний кар’єр. Відстань до станції Янцево близько шести кілометрів. Граніт Янцівського родовища використовується для виготовлення архітектурно – будівельних виробів, заготовок гранітних для деталів машин мукомольної, фаянсової, папіро – виробничої промисловості, колони, пам’ятники, брущатку, жорству та багато іншого.
До Великої вітчизняної війни і після поселення мало назву Вознесенівка і знаходилося де теперішня вулиця Зарічна. В той час налічувалося близько п’ятидесяти хат. Поселення утворилося внаслідок переселення з села Вознесенівка (нині м. Запоріжжя) бідняцьких родин на землі колишніх німецьких колоністів. Проте серед німців зустрічалися голандці (Янцен, Классен, Фрізен). Протягом 80-90 років ХІХ ст. в околицях кількох вільнянських сіл (Купріянівка, Єкатеритнівка, Новогупалівка, Кам’яне та інші) вони заснували свої хутори – економії. На початку 50-десятих років поселення називалося хутір Кам’яний, з 1957 року - селище Кам’яне, а з 11.02.1986 року за рішенням Запорізької обласної ради № 50 селищу був даний статус - селище міського типу Кам’яне.
День селища відзначається третьої неділі вересня. В центрі селища знаходиться братська могила вояків Червоної Армії. Біля адміністративного корпусу підприємства ВАТ «Янцевський гранітний кар'єр» - пам'ятник на честь загиблих працівників підприємства. У селищі працює дев'ятирічна школа, будинок культури, амбулаторне відділення.
Історія села Купріянівка
Точна дата заснування с. Купріянівка, на жаль, невідома. Найраніша згадка про Купріянівку, що нам траплялась, датується 1846 р. Про це вказано у метричній книзі Іллінської церкви с. Наталівка-Олександрівського повіту Катеринославської губернії за 1846 рік. Запис у метричній книзі вказує на те, що 11 липня 1846 року у селі Григорівка Яковлева народився хлопчик Панкратій у родині селян Єфима та Євдокії Кадушкиних (прізвище могло звучати як Кадушка, бо у ті часи часто до селянських прізвищ у записах могли додавати різноманітні суфікси, напр. –ин).
У ті часи село мало назву Григорівка Яковлева (а згодом, у пізніших записах, просто – Григорівка), що підтверджується воєнно-топографічними картами Російської імперії 1846–1863 рр., над якими працював Ф. Шуберт і П. Тучков. На ній зображено річку Мокру Московку, а обабіч неї вказано назви населених пунктів. Ті населені пункти, що були поруч з Григорівкою (Купріянівкою) виникли значно раніше, адже записи у метричних книгах, які стосуються сіл Наталівка, Бекарівка, Протопопівка, Семенівка, хуторів Богданівка, Константинівка, Михайлівка, Красний кут та ін. зроблені у 10-х роках ХІХ ст. Зробивши порівняння карти Шуберта і сучасних карт, ми можемо дійти до висновку, що назва Григорівка відповідає сучасній Купріянівці, Беккерівка – Бекарівці, Богданівка – с. Троянди. Щодо назв Констянтинівка, Михайлівка, Протопопівка, то сучасних відповідників знайти не можемо. Однією з версій є те, що села Протопопівка, на жаль, не залишилось, частина хутора Констянтинівка може бути частиною сучасної вулиці Степової с. Купріянівка, а Михайлівка можливо є частиною с. Троянди.

В громаді стрімко розвивається інфраструктура, підвищуються соціально-культурний побут та покращуються умови життя. Відновлюється парк, встановлюються дитячі ігрові майданчики, але найбільшою окрасою Матвіївської громади є люди.

Більше про Громаду за посиланням: http://matviivska-gromada.gov.ua/

Карта району


Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International

закрыть

Шрифт: [большой] [маленький]

Контраст: [белый] [синий] [зеленый] [черный]

[Сбросить настройки]